Проблематика витребування земельних ділянок, що були об’єднані та втратили статус окремих об’єктів, актуальна у зв’язку з численними спорами про законність набуття права власності. Оскільки при об’єднанні земель новостворена ділянка отримує новий кадастровий номер, повернення попереднього власника вимагає комплексних дій: припинення права власності відповідача, скасування реєстрації та відновлення попередніх меж.

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частини перші статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України відповідно).

Земельна частка (пай) – умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

Спадкування це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України).

Успадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Механізм переведення дачних та садових будинків у жилі будинки визначається Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки (далі- Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 (зі змінами та доповненнями).

Щоб отримати можливість реєстрації місця проживання у будинку, необхідно спочатку змінити його статус з дачного або садового на жилий, а для цього потрібно дачний або садовий будинок привести у відповідність будівельним нормам.

Дачний будинок - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання (ДБН Б.2.2-12:2019).

Добросусідство це відносини між сусідами, морально-етичні правила та дружні стосунки, які властиві для сусідів, умови співіснування сусідів, сусідські права та обов’язки.

Зміст добросусідства полягає в тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо) (частина перша статті 103 ЗК України).

Накладення меж земельних ділянок це дуже поширене питання у землекористувачів та землевласників на теперішний час. Воно трапляється, коли згідно з двома або більше землевпорядними документами одна й та ж ділянка землі фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої ділянки. Тобто одна земельна ділянка фактично існує в межах іншої земельної ділянки.

Накладення земельних ділянок або перетин земельних ділянок – це коли в Державному земельному кадастрі в межах однієї земельної ділянки розташована інша земельна ділянка, їх межі пересікаються чи накладаються одна на одну.

Відповідно до ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. В такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.

Таке поняття як «не має власника» застосовується у випадку, якщо певна річ має статус нерухомого майна, права щодо якого виникли у його власника й були зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, однак з певних причин право власності у відповідної особи на зазначене майно припинилося. Тобто, при фактичному існуванні об’єкта нерухомого майна його власник відсутній.

Так, наприклад згідно зі статтею 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони і є прибережна захисна смуга

Зайнятих лісами прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, входять до складу земель водного фонду /1 ст. 58 Земельного кодексу України/.

Також відповідно до ст.60 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності (пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 (далі - Правила).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів (частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" (далі - Закон). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

П

а́сіка — господарство (ферма) для розведення бджіл.

Законом України "Про бджільництво" визначені такі види пасік:

• Племінна пасіка - пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду бджіл;
• Товарна пасіка - пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва;
• Племінний бджолорозплідник - племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формуванні бджолиних сімей на продаж.

Ці правовідносини регулюються: Земельним Кодексом, Лісовим Кодексом Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

З 1 січня 2013 року в Україні припинили своє функціонування низка реєстрів, що стосувалися прав на нерухоме майно, а саме:

Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Благоустрій населених пунктів — це сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення.

Щоб приватизувати або передати в оренду земельну ділянку необхідно здійснити комплекс робіт. Так, для визначення та відновлення меж земельних ділянок проводиться кадастрова зйомка землі, яка включає, зокрема, і погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (ст.198 Земельного кодексу України). На жаль, порядок погодження меж землі при проведенні кадастрових зйомок на законодавчому рівні не визначений.

Перелік документів для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки:

У процесі паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств проектувалися мережі польових доріг. Їх метою було забезпечення вільного доступу до кожної з численних земельних ділянок, виданих в обмін на земельні частки (паї).

Зонування земель — поділ земель адміністративно-територіальних утворень відповідно до категорій земель, типів землекористування та встановлення для них цільового призначення та відповідних режимів землекористування.

Земля належить до невідновних природних ресурсів, саме тому так важливо постійно здійснювати заходи для її раціонального використанням та охорони. З цією метою всі землі України поділені на кілька категорій, кожна з яких має своє цільове призначення, так найродючіші ґрунти використовуються під сільськогосподарські посіви, а непридатні для обробітку – під забудову. В межах цільового призначення накладаються певні обмеження на власника щодо використання землі.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) не має свого матері­ального втілення. Пай є лише правом одержати у власність земельну ділянку зі складу певного масиву землі. А втім, коли це право передають в оренду, орендар користується цілком реальними земельними ділянками.